поширшати
ПОШИРШАТИ, аю, аєш. Док. до ширшати. Озеро змаліло, берегова габа поширшала (Л. Укр., III, 1952, 224); Ілько вилюднів, поширшав у плечах (Панч, І, 1956, 424); Камердинер засвітив свічки, і кабінет поширшав, зробився просторим та затишним (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210); // безос. Береги все неприступні, ріка вузька. От трохи поширшало (Хотк., II, 1966, 393).
@ Наче світ поширшав кому - стало легше, веселіше на душі у когось. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач; а він - боже! яким поглядом мене охрестив! мов королівну. Мені наче світ поширшав (Барв., Опов.., 1902, 381).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поширшаю | поширшаємо |
2 особа | поширшаєш | поширшаєте |
3 особа | поширшає | поширшають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поширшав | поширшали |
Жіночий рід | поширшала | |
Середній рід | поширшало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поширшаймо | |
2 особа | поширшай | поширшайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поширшавши |