пошити
ПОШИТИ1, ию, иєш, док., перех. 1. Док. до шити. Пошили сині вам жупани, На спід же білії каптани, Щоб був козак, а не мугир (Котл., І, 1952, 187); Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, так і сорочка є, виб'є - спідничину пошиє (Мирний, І, 1949, 140); Пошила [баба] собі торби, перехрестилася та й пішла по жебранім хлібу (Фр., IV, 1950, 10); - Там з самих палітурок можна б три тисячі пар черевиків пошити (Довж., І, 1958, 68).
ПОШИТИ2 див. пошивати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошию | пошиємо |
2 особа | пошиєш | пошиєте |
3 особа | пошиє | пошиють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошив | пошили |
Жіночий рід | пошила | |
Середній рід | пошило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошиймо | |
2 особа | поший | пошийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошивши |