пошпарувати
ПОШПАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обмазати глиною стіни, щоб усунути щілини й тріщини. Другого дня Сиклета, зваривши обід, заходилась порядкувать в хаті: вимазала й вибілила хату, пошпарувала піч та припічок, помила образи (Н.-Лев., IV, 1956, 218); [Ганна:] Паски сама попекла... хату пошпарувала й вибілила (Кроп., II, 1958, 21).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошпарую | пошпаруємо |
2 особа | пошпаруєш | пошпаруєте |
3 особа | пошпарує | пошпарують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошпарував | пошпарували |
Жіночий рід | пошпарувала | |
Середній рід | пошпарувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошпаруймо | |
2 особа | пошпаруй | пошпаруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошпарувавши |