правовик
ПРАВОВИК, а, ч., розм. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.). За розуміння космосу як загальнолюдської власності висловлюється переважна більшість правовиків соціалістичних і деяких капіталістичних країн (Знання.., 6, 1971, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | правовик | правовики |
Родовий | правовика | правовиків |
Давальний | правовикові, правовику | правовикам |
Знахідний | правовика | правовиків |
Орудний | правовиком | правовиками |
Місцевий | на/у правовику, правовикові | на/у правовиках |
Кличний | правовику | правовики |