правічний
ПРАВІЧНИЙ, а, е. Прикм. до правік. Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (Гончар, Людина.., 1960, 147); Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б'ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (Цюпа, Краяни, 1971, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | правічний | правічна | правічне | правічні |
Родовий | правічного | правічної | правічного | правічних |
Давальний | правічному | правічній | правічному | правічним |
Знахідний | правічний, правічного | правічну | правічне | правічні, правічних |
Орудний | правічним | правічною | правічним | правічними |
Місцевий | на/у правічному, правічнім | на/у правічній | на/у правічному, правічнім | на/у правічних |