працездатний
ПРАЦЕЗДАТНИЙ, а, е. Який має здатність працювати. Кожна працездатна людина повинна брати участь у створенні тих засобів, які необхідні для її життя і діяльності, для добробуту суспільства (Програма КПРС, 1961, 103); // у знач. ім. Працездатний, ного, ч. Людина, здатна працювати. У кого в сім'ї працездатних чимало та тягло справне, - може і двадцять десятин підняти (Головко, II, 1957, 498).
Працездатний вік - період у житті людини, коли вона здатна до праці. Дітей мали [батьки] багато - чотирнадцять - перемінний склад, з якого залишилося двоє - я й сестра (нині лікар ). Решта померли в різний час, майже всі не досягнувши працездатного віку (Довж., І, 1958, 11).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | працездатний | працездатна | працездатне | працездатні |
Родовий | працездатного | працездатної | працездатного | працездатних |
Давальний | працездатному | працездатній | працездатному | працездатним |
Знахідний | працездатний, працездатного | працездатну | працездатне | працездатні, працездатних |
Орудний | працездатним | працездатною | працездатним | працездатними |
Місцевий | на/у працездатному, працездатнім | на/у працездатній | на/у працездатному, працездатнім | на/у працездатних |