праща
ПРАЩА, пращі, ж. Стародавня ручна зброя для метання каменя. Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Л. Укр., І, 1951, 430); Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (Тулуб, В степу.., 1964, 10); * У порівн. Ох, що за погляд! Мов з пращі камінчик (Л. Укр., І, 1951, 430).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | праща | пращі |
Родовий | пращі | пращ |
Давальний | пращі | пращам |
Знахідний | пращу | пращі |
Орудний | пращею | пращами |
Місцевий | на/у пращі | на/у пращах |
Кличний | праще | пращі |