предикативність
ПРЕДИКАТИВНІСТЬ, ності, ж., лог., грам. Властивість предиката. Потебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності ) (Мовозн., VII, 1949, 52); Разом з категоріями особи, способу, стану граматична категорія часу передає ширшу граматичну ознаку - предикативність, якою виражається відношення мовленого до дійсності (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 366).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | предикативність | предикативності |
Родовий | предикативності, предикативности | предикативностей |
Давальний | предикативності | предикативностям |
Знахідний | предикативність | предикативності |
Орудний | предикативністю | предикативностями |
Місцевий | на/у предикативності | на/у предикативностях |
Кличний | предикативносте | предикативності |