прем'єр-міністр
ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР, а, ч. У ряді країн - особа, що очолює уряд, стоїть на чолі кабінету міністрів, ради міністрів. Прем'єр-міністр Сікорський, об'їжджаючи з начальником генштабу східні кордони, повідомив, що Польща може одразу виконати все, що вимагає договір дружби з великим французьким союзником (Стельмах, II, 1962, 355).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прем'єр-міністр | прем'єр-міністри |
Родовий | прем'єр-міністра | прем'єр-міністрів |
Давальний | прем'єр-міністрові, прем'єр-міністру | прем'єр-міністрам |
Знахідний | прем'єр-міністра | прем'єр-міністрів |
Орудний | прем'єр-міністром | прем'єр-міністрами |
Місцевий | на/у прем'єр-міністрі | на/у прем'єр-міністрах |
Кличний | прем'єр-міністре | прем'єр-міністри |