преосвященний
ПРЕОСВЯЩЕННИЙ, а, е, церк. 1. Складова частина титулування єпископа. - Та потривай же, - каже [Шрам], - адже ж Сомка вибрали одностайне гетьманом у Козельці? - Одностайне, - каже [Василь Невольник], - і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969. 57); - Я вчора був у консисторії і чув, як вас там лаяли на всі заставки.. Сам преосвященний владика поклав гнів на вас (Стельмах, І, 1962, 410).
2. у знач. ім. преосвященний, ного, ч. Єпископ. Гамза і церкву збудував. Правда, невелику, і попа свого постановив, їздив аж у губернію просити преосвященного, щоб постриг йому попа з його ж таки кріпаків (Мирний, IV, 1955, 160); - Визнаєте, нема того місяця, щоб не тягли: як не до преосвященного, то в консисторію, а то - в монастир на покуту (Вас., II, 1959, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | преосвященний | преосвященні |
Родовий | преосвященного | преосвященних |
Давальний | преосвященному | преосвященним |
Знахідний | преосвященного | преосвященних |
Орудний | преосвященним | преосвященними |
Місцевий | на/у преосвященному, преосвященнім | на/у преосвященних |
Кличний | преосвященний | преосвященні |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | преосвященний | преосвященна | преосвященне | преосвященні |
Родовий | преосвященного | преосвященної | преосвященного | преосвященних |
Давальний | преосвященному | преосвященній | преосвященному | преосвященним |
Знахідний | преосвященний, преосвященного | преосвященну | преосвященне | преосвященні, преосвященних |
Орудний | преосвященним | преосвященною | преосвященним | преосвященними |
Місцевий | на/у преосвященному, преосвященнім | на/у преосвященній | на/у преосвященному, преосвященнім | на/у преосвященних |