препаратор
ПРЕПАРАТОР, а, ч . Працівник лабораторії, дослідної станції і т. ін., що займається препаруванням чого-небудь, виготовленням препаратів (у 1, 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | препаратор | препаратори |
Родовий | препаратора | препараторів |
Давальний | препараторові, препаратору | препараторам |
Знахідний | препаратора | препараторів |
Орудний | препаратором | препараторами |
Місцевий | на/у препараторі, препараторові | на/у препараторах |
Кличний | препараторе | препаратори |