препишний
ПРЕПИШНИЙ, а, е, розм. Дуже пишний. Він оставсь.. на місці. Ввійшов невольник і на золотій Тарілці з смирним поклоном подав йому препишну.. Лікійську рожу (Фр., XIII, 1954, 201); Вона.. препишна молодиця, гладка така (Вовчок, VI, 1956, 293); Одної препишної місячної зимової ночі їхав молодий мужик з аристократкою біля себе білим лісом, мов мрією, й обоє вони мовчали, як і ліс (Коб., III, 1956, 243); Препишна українська мова Лесі Українки, тонка й своєрідна, має.. на собі ознаки навчання у російських майстрів слова (Рильський, IX, 1962, 130); - Вступна стаття... - Препишна! Написана зовсім у такім дусі, як ви викладали мені (Фр., IV, 1950, 172); [Годвінсон:] Невинна дівчина в препишні шати наряджена, для служби Астароті... (Л. Укр., III, 1952, 81); Івась Канівченко прийняв собі туркеню Горду та препишну (Думи.., 1941, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | препишний | препишна | препишне | препишні |
Родовий | препишного | препишної | препишного | препишних |
Давальний | препишному | препишній | препишному | препишним |
Знахідний | препишний, препишного | препишну | препишне | препишні, препишних |
Орудний | препишним | препишною | препишним | препишними |
Місцевий | на/у препишному, препишнім | на/у препишній | на/у препишному, препишнім | на/у препишних |