приварювати
ПРИВАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВАРИТИ, варю, вариш, док. 1. перех. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням. З листової сталі роблять диск, приварюють його до маточини (Рад. Укр., 9.VI 1961, 3); Щоб не розсипався дефіцитний магнезит, він придумав такий щит приварити і за піччю, як за дитиною, доглядав (Донч., VI, 1957, 461); // розм. Прикріплювати сургучем, воском і т. ін., натискаючи зверху. На свічці той цупкий віск, що його ми звемо сургучем, розтопивши, приварив [Мамай] до столу великою печаттю Війська Запорозького обидва Однокрилові вуса (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 83).
2. перев. док., перех. і неперех., перен., розм. Завдати удару, побити. [Стась:] Сьогодні вже не витримав - звелів приварить двадцять п'ять гарячих, все одно нічого не помогло (Вас., III, 1960, 394); Таки добре приварив йому Богдан. Вухо як вареник, ще й чорна сукровиця позакипала по краях (Мушк., Чорний хліб, 1960, 80).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приварюю | приварюємо |
2 особа | приварюєш | приварюєте |
3 особа | приварює | приварюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приварюватиму | приварюватимемо |
2 особа | приварюватимеш | приварюватимете |
3 особа | приварюватиме | приварюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приварював | приварювали |
Жіночий рід | приварювала | |
Середній рід | приварювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приварюймо | |
2 особа | приварюй | приварюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приварюючи | |
Минулий час | приварювавши |