приватник
ПРИВАТНИК, а, ч. Приватний торговець, підприємець, власник. Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36); Йшов [Микола] до цього саду з метою обікрасти.. приватника, який наживається на садовині (Збан., Курил. о-ви, 1963, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приватник | приватники |
Родовий | приватника | приватників |
Давальний | приватникові, приватнику | приватникам |
Знахідний | приватника | приватників |
Орудний | приватником | приватниками |
Місцевий | на/у приватнику, приватникові | на/у приватниках |
Кличний | приватнику | приватники |