привіятися
ПРИВІЯТИСЯ, іюся, ієшся, док., розм. Прийти, приїхати звідкись. - Узяли та й одсудили мою землю бог його знає й кому, бог знає нащо... На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся... (Мирний, II, 1954, 171); * Образно. Щось засіло в моїй душі Непохитне - воно не меркне. То навшпиньках привіється вмить І тихенько присяде навпроти, То на крилах огненних мчить (Драч, Поезії, 1967, 95).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | привіюся | привіємося |
2 особа | привієшся | привієтеся |
3 особа | привіється | привіються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | привіявся | привіялися |
Жіночий рід | привіялася | |
Середній рід | привіялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | привіймося | |
2 особа | привійся | привійтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | привіявшись |