пригоряння
ПРИГОРЯННЯ, я, с. Дія за знач. пригоряти. Щоб уникнути пригоряння і запарювання продуктів [плодів], необхідно, щоб вони під час сушіння добре обвіювались теплим повітрям (Укр. страви, 1957, 425); На фарботерках конче потрібно встановити валки з охолодженням, що запобігатиме пригорянню фарби (Веч. Київ, 24.XI 1966, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пригоряння | пригоряння |
Родовий | пригоряння | пригорянь |
Давальний | пригорянню | пригорянням |
Знахідний | пригоряння | пригоряння |
Орудний | пригорянням | пригоряннями |
Місцевий | на/у пригорянні | на/у пригоряннях |
Кличний | пригоряння | пригоряння |