пригра
ПРИГРА, и, ж., заст. 1. Акомпанемент (у 1 знач.). Народні духові оркестри, очолювані музикантами-аматорами, грають в основному українські народні танці, марші та різноманітні пригри (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 8); Згадай лиш, коханко, ослінчик в садочку, Де вдвох ми сиділи колись, Де тихо співала ти в пригру гітари, А я в твої очі дививсь (Пісні та романси.., II, 1956, 225).
2. Час, коли рояться бджоли. Зашуміло село, як на пригру бджоли (Мирний, II, 1954, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пригра | пригри |
Родовий | пригри | пригор |
Давальний | пригрі | приграм |
Знахідний | пригру | пригри |
Орудний | пригрою | приграми |
Місцевий | на/у пригрі | на/у приграх |
Кличний | пригро | пригри |