придурюватися
ПРИДУРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИДУРИТИСЯ, дурюся, дуришся, док., розм. Удавати з себе наївну, дурну, нетямущу людину. - Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі, і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 262); Скільки сміху було, коли за кермо сідав оцей вухатий Кузька... Чи він придурювавсь, чи справді не вмів тоді ще правувати - трактор його ніяк не хотів слухатись (Гончар, Тронка, 1963, 188); Це була не та людина, яку він чекав побачити. Тут не придуришся і не візьмеш криком (Ю. Янов., II, 1958, 238).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придурююся | придурюємося |
2 особа | придурюєшся | придурюєтеся |
3 особа | придурюється | придурюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придурюватимуся | придурюватимемося |
2 особа | придурюватимешся | придурюватиметеся |
3 особа | придурюватиметься | придурюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | придурювався | придурювалися |
Жіночий рід | придурювалася | |
Середній рід | придурювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | придурюймося | |
2 особа | придурюйся | придурюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | придурюючись | |
Минулий час | придурювавшись |