прижилий
ПРИЖИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прижитися 1, 2. Неодноразові підтримки директором тої чи іншої пропозиції Билини залишали помітний холодок у відносинах між прижилим в інституті.. лісоводом Замковим та директором (Ле, Право.., 1957, 238).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прижилий | прижила | прижиле | прижилі |
Родовий | прижилого | прижилої | прижилого | прижилих |
Давальний | прижилому | прижилій | прижилому | прижилим |
Знахідний | прижилий, прижилого | прижилу | прижиле | прижилі, прижилих |
Орудний | прижилим | прижилою | прижилим | прижилими |
Місцевий | на/у прижилому, прижилім | на/у прижилій | на/у прижилому, прижилім | на/у прижилих |