призвичаювати
ПРИЗВИЧАЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЗВИЧАЇТИ, аю, аєш і рідко ПРИЗВИЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Намагатися робити що-небудь звичним для когось. Він був скупий поперед усього для себе, ходив у біднім міщанськім убранню, густо вкритім латками, і призвичаював також своїх пансіоністів [учнів] до можливо простої та скромної одежі (Фр., IV, 1950, 236); З недавніх часів нас стали призвичаювати до чудного звертання - молодий чоловіче, замість нашого прегарного - юначе, хлопче, парубче (Кундзич, Діези.., 1956, 11); // до кого. Знайомити ближче з ким-небудь, привчати до спілкування з кимсь. Галичан, які прийшли до Мстислава, привчити треба, призвичаїти до новгородців (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240); // Виробляти готовність до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін. Життя його пройшло в боротьбі. Він уже давно звик і призвичаїв себе до небезпеки (Коз., Вісімсот.., 1953, 31); // Пристосовувати до нових умов, середовища, обставин кого-, що-небудь. Приблизно через місяць після садіння, коли молоді рослини вкореняться, їх призвичаюють до зовнішніх умов, поступово відкриваючи рами на ніч (Сад. і ягідн., 1957, 270); Тільки тепер, трохи призвичаївши очі до напівтемряви, я уважно окинув оком присутніх у камері (Збан., Єдина, 1959, 116); Ярослав Громійчук і Корній Іванович Турбай думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння (Вол., Місячне срібло, 1961, 264).
2. Виробляти яку-небудь звичку у когось. Голова призвичаїв людей до того, щоб на працю в колгосп «загадували» (Ле, В снопі.., 1960, 30); // Виробляти навики, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою, навчати чого-небудь. Він і надалі залишився і дворецьким, і слугою, і козаком, а то й нянькою, як був для Богдана, коли ще призвичаював його до шаблі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 325); Діти на селі - поміч.. Піднялись трохи хлопці, - треба їх до діла призвичаїти (Мирний, І, 1949, 210).
3. Спричиняти вироблення певних поглядів, рис характеру, поведінки і т. ін. Був він студентом на самозабезпеченні і матеріальному, і правовому, а це призвичаювало до якоїсь, сказати б, незвичної в наш час скромності (Ле, В снопі.., 1960, 365); Літературна критика XVIII ст. призвичаїла читача, та й самих письменників Росії, вважати романом той твір, в якому центральною, головною є любовна колізія (Рад. літ-во, 1, 1967, 38); В гонитві за куснем хліба часом все забував [Софрон] - і Байгород, і родичів, геть чисто все. Голод безжальний. Він до всього призвичаїть (Рибак, Час... 1960, 90).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призвичаюю | призвичаюємо |
2 особа | призвичаюєш | призвичаюєте |
3 особа | призвичаює | призвичаюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призвичаюватиму | призвичаюватимемо |
2 особа | призвичаюватимеш | призвичаюватимете |
3 особа | призвичаюватиме | призвичаюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | призвичаював | призвичаювали |
Жіночий рід | призвичаювала | |
Середній рід | призвичаювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | призвичаюймо | |
2 особа | призвичаюй | призвичаюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | призвичаюючи | |
Минулий час | призвичаювавши |