призовницький
ПРИЗОВНИЦЬКИЙ, зовницька, зовницьке. Прикм. до призовник. Доведеться дечим поступитися й отим самовпевненим, пихатим непманам, що виповзли, немов ховрахи з нір, стоять он біля своїх крамничок, дивляться на призовницьку колону, посміхаються глузливо (Збан., Сеспель, 1961, 206).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | призовницький | призовницька | призовницьке | призовницькі |
Родовий | призовницького | призовницької | призовницького | призовницьких |
Давальний | призовницькому | призовницькій | призовницькому | призовницьким |
Знахідний | призовницький, призовницького | призовницьку | призовницьке | призовницькі, призовницьких |
Орудний | призовницьким | призовницькою | призовницьким | призовницькими |
Місцевий | на/у призовницькому, призовницькім | на/у призовницькій | на/у призовницькому, призовницькім | на/у призовницьких |