прикорочати
ПРИКОРОЧАТИ і ПРИКОРОТАТИ, аю, аєш, недок., ПРИКОРОТИТИ, очу, отиш, док., перех., розм. 1. Те саме, що укорочувати. Кінь зробив великий стрибок - наче хотів скинути їздця. Всі шарахнули врозтіч. Але Григорій Іванович гукнув: «Не балуй!» - і прикоротив уздечку (Смолич, Світанок.., 1953, 577).
Прикорочати (прикоротити) вік кому - те саме, що Укорочувати (укоротити) віку (вік, життя, живота) (див. укорочувати). Живе орел у поржавілій клітці. Волів би, може, щоб гучна рушниця Йому прикоротила довгий вік (Рильський, II, 1956, 36).
2. кого, перен., діал. Приборкувати. - Прискаржити його в циркулі, що бунтує нарід, ..то, може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (Фр., VIII, 1952, 54).
@ Прикорочати (прикоротати, прикоротити) язика кому - те саме, що Укорочувати (укоротити) язика (язик) (див. укорочувати). «Брехачу! Язика тобі прикорочу я», - Гервазій вигукнув - і в'язкою ключів жбурнув на Возного (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 176); Василь подався до клубу. Він і сам був злий на Лесю. «Баба, - прошепотів він. - Язик розпустила. Прикорочу» (Хижняк, Невгамовна, 1961, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикорочаю | прикорочаємо |
2 особа | прикорочаєш | прикорочаєте |
3 особа | прикорочає | прикорочають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикорочатиму | прикорочатимемо |
2 особа | прикорочатимеш | прикорочатимете |
3 особа | прикорочатиме | прикорочатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикорочав | прикорочали |
Жіночий рід | прикорочала | |
Середній рід | прикорочало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикорочаймо | |
2 особа | прикорочай | прикорочайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прикорочаючи | |
Минулий час | прикорочавши |