приловити
ПРИЛОВИТИ, овлю, овиш; мн. приловлять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. - Не вірте, паничу! - сказав на це Неважук. - Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Март., Тв., 1954, 283); - Старого Кавуна приловили на крадіжці. Вкрав ненажерливий куркуль довбню в колгоспі (Козл., Сонце.., 1957, 38).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приловлю | приловимо |
2 особа | приловиш | приловите |
3 особа | приловить | приловлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приловив | приловили |
Жіночий рід | приловила | |
Середній рід | приловило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приловімо | |
2 особа | прилови | приловіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приловивши |