приліплений
ПРИЛІПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приліпити. Ніби в чарівливому напівзабутті, говорить він.. про якогось юнака, що хотів долетіти до сонця, та не долетів - сонце розтопило йому воском приліплені крила (Гончар, II, 1959, 71).
2. у знач. прикм. Який щільно пристав до чого-небудь. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима ( Коцюб., І, 1955, 206); // Який притулився до чого-небудь.
Доктор вирішив, що на майбутнє може бути вигідним помітити зараз приліплену до брами постать (Вільде, Сестри.., 1958, 50).
3. у знач. прикм., перен., розм. Розташований де-небудь, біля чого-небудь. Вони [в'язні] сиділи в якійсь підсобці, приліпленій до тюремної стіни (Збан., Єдина. 1959 253)
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приліплений | приліплена | приліплене | приліплені |
Родовий | приліпленого | приліпленої | приліпленого | приліплених |
Давальний | приліпленому | приліпленій | приліпленому | приліпленим |
Знахідний | приліплений, приліпленого | приліплену | приліплене | приліплені, приліплених |
Орудний | приліпленим | приліпленою | приліпленим | приліпленими |
Місцевий | на/у приліпленому, приліпленім | на/у приліпленій | на/у приліпленому, приліпленім | на/у приліплених |