приохочення
ПРИОХОЧЕННЯ, я, с . Дія за знач. приохотити. Найперше слово в приохоченні письменників до кінодраматургії - за режисерами, за кіностудіями, а.. письменники повинні в свою чергу виявити якнайбільшу зустрічну ініціативу (Веч. Київ, 20.V 1971, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приохочення | приохочення |
Родовий | приохочення | приохочень |
Давальний | приохоченню | приохоченням |
Знахідний | приохочення | приохочення |
Орудний | приохоченням | приохоченнями |
Місцевий | на/у приохоченні | на/у приохоченнях |
Кличний | приохочення | приохочення |