присилатися
ПРИСИЛАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИСЛАТИСЯ, пришлюся, пришлешся; мн. пришлються; док. 1. розм. Те саме, що засилатися 2. Ой хоч сватай, хоч не сватай, Та хоч присилайся, А щоб слава не пропала, Що рік ти кохався (Укр. нар. пісні. І, 1964, 210); [Явдоха:] Торік Шелихвон двічі присилався, батько мало не вигнали сватів з хати (Кроп., II, 1958, 425); - Іду яром до криниці, Коромисло гнеться... Чом до мене, моя Мати, Ніхто не пришлеться? (Нар. лірика, 1956, 251).
2. тільки недок. Пас. до присилати. Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху учені хлопці, а який-небудь голений тридцятилітній служака обходився (Мирний, ІІІ, 1954, 185).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилаюся | присилаємося |
2 особа | присилаєшся | присилаєтеся |
3 особа | присилається | присилаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилатимуся | присилатимемося |
2 особа | присилатимешся | присилатиметеся |
3 особа | присилатиметься | присилатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | присилався | присилалися |
Жіночий рід | присилалася | |
Середній рід | присилалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилаймося | |
2 особа | присилайся | присилайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | присилаючись | |
Минулий час | присилавшись |