присланий
ПРИСЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прислати. Гнат сидів за столом і.. перечитував телефонограми, прислані з району (Тют., Вир, 1964, 98); Ротою тепер командував гвардії старший лейтенант Кармазин, присланий з резерву (Гончар, III, 1959, 198); // прислано, безос. присудк. сл. Не сама вона йшла. Соцького Кирила прислано з волості за нею (Мирний, III, 1954, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присланий | прислана | прислане | прислані |
Родовий | присланого | присланої | присланого | присланих |
Давальний | присланому | присланій | присланому | присланим |
Знахідний | присланий, присланого | прислану | прислане | прислані, присланих |
Орудний | присланим | присланою | присланим | присланими |
Місцевий | на/у присланому, присланім | на/у присланій | на/у присланому, присланім | на/у присланих |