присмуток
ПРИСМУТОК, тку, ч. Легкий смуток. Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом. Дорошенко в присмутку дивиться на той вузол, йому аж трохи шкода стає, що Лукія віддаляється від нього (Гончар, Тронка, 1963, 200); Присмуток зійшов на гірника, і до діла потяглась рука (Рудь, Дон. зорі, 1958, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | присмуток | присмутки |
Родовий | присмутку | присмутків |
Давальний | присмуткові, присмутку | присмуткам |
Знахідний | присмуток | присмутки |
Орудний | присмутком | присмутками |
Місцевий | на/у присмутку | на/у присмутках |
Кличний | присмутку | присмутки |