пристрочувати
ПРИСТРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТРОЧИТИ, строчу, строчиш, док., перех. Пришивати що-небудь до чогось строчкою. [Хвилимон (показує черевики ):] Тут інакше не можна полатать, як тільки союзи [союзки] накласти; а щоб так, як ви кажете, - пристрочити, то так не можна (Кроп., IV, 1959, 279); - Каблуки там та халяву пристрочити, підошву прилагодити, - це в мене, як яєчко, виходило, а з передами одна біда (Збан., Єдина, 1959, 140); * Образно. [Xрапко:] От Луку Семеновича до діла можна пристрочити, розказати йому усе, що, де і як... (Мирний, V, 1955, 173).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристрочую | пристрочуємо |
2 особа | пристрочуєш | пристрочуєте |
3 особа | пристрочує | пристрочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристрочуватиму | пристрочуватимемо |
2 особа | пристрочуватимеш | пристрочуватимете |
3 особа | пристрочуватиме | пристрочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пристрочував | пристрочували |
Жіночий рід | пристрочувала | |
Середній рід | пристрочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристрочуймо | |
2 особа | пристрочуй | пристрочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пристрочуючи | |
Минулий час | пристрочувавши |