приструнчувати
ПРИСТРУНЧУВАТИ, ую, уєш і ПРИСТРУНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРУНЧИТИ, чу, чиш і ПРИСТРУНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Впливаючи на кого-небудь, примушувати підкорятися; прибирати до рук, ставити на місце когось. - Маковею, - спокійно вів Роман, - ..хіба Денис, хіба офіцери щось зле тобі зичать, приструнчуючи тебе щоразу? Та вся рота вболіває за тобою, як за рідним сином! (Гончар, III, 1959, 301); Над впертою дочкою Сава не мав ніякої влади і вимагав від матері, аби приструнювала її (Чорн., Пісні.., 1958, 77); [Олізар:] Сам великий князь, намісник краю, взявся за справу. Нагнав холоду губернаторові, ..приструнчив поліцію, комісіям дав наказ - щотижня давати йому відомості, як іде справа (Вас., III, 1960, 443); От тільки б дівчат хто приструнчив, просто нема життя через їхні жарти (Ю. Янов., II, 1954, 130); Він зайшов до хати, весь охоплений нестримним шаленим гнівом. Так не може тривати далі, зараз він приструнить свою непокірну онуку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 427); * Образно. [Зозуля:] Невже ні в кого з вас не поворухнеться серце жалем на мої правдиві слова, що я так щиро вам кажу? [Ліхтаренко:] Так говорять усі, кого приструнчить лихо (К.-Карий, II, 1960, 338).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приструнчую | приструнчуємо |
2 особа | приструнчуєш | приструнчуєте |
3 особа | приструнчує | приструнчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приструнчуватиму | приструнчуватимемо |
2 особа | приструнчуватимеш | приструнчуватимете |
3 особа | приструнчуватиме | приструнчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приструнчував | приструнчували |
Жіночий рід | приструнчувала | |
Середній рід | приструнчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приструнчуймо | |
2 особа | приструнчуй | приструнчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приструнчуючи | |
Минулий час | приструнчувавши |