притаскувати
ПРИТАСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Приводити кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовлянням). Притаскали [козаки] Устю, і те ж усе було, що й з Веклою, тільки Устя, як плюснули її у воду, так тут їй і амінь! (Кв.-Осн., II, 1956, 180); Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали (Гл., Вибр., 1957, 74); // тільки док., безос. Недоречно або невчасно прийти, приїхати кудись, до когось. [Гапка:] І притаскало ж того лобуряку, Митрохвана, розпустив тут свого язика! (Кроп., II, 1958, 145); «Куди вона приїхала? Куди її притаскало?» - промайнуло у Пріськи в голові (Л. Янов., І, 1959, 142).
2. Приносити що-небудь (перев. велике, громіздке). Мій лицар метнувся скоро. Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки (Манж., Тв., 1955, 194); Вона така рада, така рада мені: настановила мені й пиріжків, і балабушок, пляшку горілки притаскала... (Л. Янов., І, 1959, 85).
@ Чортяка притаскала (притаскав); Чорти притаскали кого - уживається для вираження незадоволення з приводу появи когось небажаного. [Сироватка:] Дочку вам бог послав... Ну й дівка. Моцак. [Півень:] У мене вдалася. Чого тебе чортяка притаскала? (Мик., І, 1957, 39); - Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (Стельмах, І, 1962, 591).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притаскую | притаскуємо |
2 особа | притаскуєш | притаскуєте |
3 особа | притаскує | притаскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притаскуватиму | притаскуватимемо |
2 особа | притаскуватимеш | притаскуватимете |
3 особа | притаскуватиме | притаскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притаскував | притаскували |
Жіночий рід | притаскувала | |
Середній рід | притаскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притаскуймо | |
2 особа | притаскуй | притаскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | притаскуючи | |
Минулий час | притаскувавши |