притемніти
ПРИТЕМНІТИ, іє, док. Стати темнішим; потемніти. - От і не забудеться, - зовсім притемніли її очі, а бровенята сумно зібралися в оборку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 31); // безос. Стати темно; стемніти. Місяць зайшов десь за хату, і в хаті притемніло (Вас., І, 1959, 201); - Тільки притемніло трохи - вже й піп тут (Збан., Єдина, 1959, 133).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притемнію | притемніємо |
2 особа | притемнієш | притемнієте |
3 особа | притемніє | притемніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притемнів | притемніли |
Жіночий рід | притемніла | |
Середній рід | притемніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притемніймо | |
2 особа | притемній | притемнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | притемнівши |