притьопати
ПРИТЬОПАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно, з труднощами прийти або приїхати кудись. - Старий давно не бачив онучат, а завтра теж свято, то притьопа (Л. Янов., І, 1959, 387); В числі останніх до Килигея з'явився... хто б міг подумати? Мефодій Кулик! Притьопав піхтурою із самої Чаплинки (Гончар, II, 1959, 54); - А я , може, по своїй совісті тут. Добу відмотав на тракторі, а все-таки притьопав, бо тяму маю: не занапастити ж старого [напарника] (Логв., Давні рани, 1961, 139); // зневажл. Те саме, що притьопатися. [Марина (до Валі ):] Жінки твою тітку випроваджують з поля. Притьопала з відрами (Вол., Зол. артезіани, 1949, 79).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притьопаю | притьопаємо |
2 особа | притьопаєш | притьопаєте |
3 особа | притьопає | притьопають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притьопав | притьопали |
Жіночий рід | притьопала | |
Середній рід | притьопало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притьопаймо | |
2 особа | притьопай | притьопайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | притьопавши |