притюпати
ПРИТЮПАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Прийти куди-небудь. Радюк добре зробив, що похопився вернутись додому, В браму зараз-таки притюпали Масюкові коні (Н.-Лев., І, 1956, 589); Притюпала до воріт кістлява постать Шимборської (Козл., Ю. Крук, 1957, 542); - Що тут у тебе скоїлося? - ..запитав Ярошенко. Він, видно, притюпав сюди поспіхом: шкірянка метлялася на ньому не застебнута, безкозирка лежала на голові лопухом (Речм., Весн. грози, 1961, 148).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притюпаю | притюпаємо |
2 особа | притюпаєш | притюпаєте |
3 особа | притюпає | притюпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притюпав | притюпали |
Жіночий рід | притюпала | |
Середній рід | притюпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притюпаймо | |
2 особа | притюпай | притюпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | притюпавши |