прихилятися
ПРИХИЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИХИЛИТИСЯ, хилюся, хилишся, док . 1. до кого - чого . Схиляючись, щільно притискатися, притулятися до кого-, чого-небудь, обпиратися об когось, щось. - Ну, та й добряче сидіти : є куди простягти ноги й спиною об віщо обпертись, - подумав Пилипко, простягаючи натруджені ноженята й прихиляючись головою до товстої деревини (Мирний, IV, 1955, 301); Лукія прихиляється плечем до дверей : - Бійся бога, Павлику... Хіба я тобі зла хочу? (Кучер, Прощай.., 1957, 318); Василина прихилилась до груші й неначе задрімала (Н.-Лев., II, 1956, 81); Зігнутий, нещасний, як провинений школяр, сів Аврум долі, прихилившись до стіни (Вас., II, 1959, 16); // Схиляючись, присуватися ближче до кого-, чого-небудь. Підходять люди, прихиляються до його, шепочуть свої гріхи йому. Схимник хрестить їх (Тесл., З книги життя, 1949, 56); Дві завзяті гарячі голови близько прихилялися одна до одної й своїми думками переносилися через гори, ріки, штучні кордони (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22); Він знову прихилився до шибки, дивився в хату (Мирний, І, 1949, 312); Дерева заколихались, гілля до гіллі прихилилось, затуркали горлиці (Стор., І, 1957, 83).
2. Трохи нагинатися, опускатися; присідати. Коло уліїв щоранку обійде [Грицько], прихиляється, доглядається до всякого, прислухається (Барв., Опов.., 1902, 144); Христя глянула на руки, позеленені квітками, і прихилилася спершу помити їх у ковбаньці (Мирний, ІІІ, 1954, 348); На зріст він удався такий, що, не при-хилившися, в двері не пройде (Мур., Бук. повість, 1959, 132); // Нагинати голову, плечі. Ближче до світильника прихиляється митрополит Кирило, читає нову книгу (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 500); Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльонини. Але вона вмить кинулась і заховала їх : прихилилась до коміра (Головко, II, 1958, 154); Чубенко зник у темряві лісу й прихилився на секунду до шиї коня (Ю. Янов., І, 1954, 287).
3. до кого . Пригортатися до кого-небудь, обійматися з кимсь. Цілує [Антей] її, вона прихиляється до нього з виразом невинно ображеної дитини (Л. Укр., III, 1952, 427); - А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились... (Гл., Вибр., 1951, 52); Ми рушили, близько прихилившись одно до одного, увійшли в ліс і почали шукати свою стежку (Досв., Вибр., 1959, 51).
4. тільки док., перен . Знайти собі притулок, розраду де-небудь, у когось. Світ, бачся, широкий, Та нема, де прихилитись В світі одиноким (Шевч., І, 1963, 28); - Як не одрізняй себе од миру, а все чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого (П. Куліш, Вибр., 1969, 90); Вона не любила Грицька і пішла за його, аби де прихилитися з дитиною, а тепер шкодувала, що так ізробила (Гр., II, 1963, 353).
5. розм . Тихо, плавно зачинятися (про двері, вікна тощо). Щойно прихилилися двері за сином, .. Федір Іполитович ступнув до директорового столу (Шовк., Людина.., 1962, 279).
6. до кого, перен . Відчувати приязнь, симпатію до кого-небудь; привертатися, прив'язуватися. Корнієві якось байдуже було до дочки малої : він знав, що дівчина - чужа користь, і мало про неї думав. Але як сини повмирали, то він потроху став прихилятися до дочки (Гр., І, 1963, 403); Хто знав близько Мате Михайловича, той ніколи не забуде, яка це була чарівна людина і як усі зокола щиро прихилялись до нього (Смолич, VI, 1959, 38); Не соромиться [Юрко Дзвонар] дурити голову то одній, то іншій, то кільком відразу. З усіма він добрий, з усіма жартує, з обіймами лізе, але ні до одної по-справжньому не прихиляється (Стельмах, І, 1962, 277); Знову обняла [Оксана Сергіївна] дівчину, як доньку після розлуки, - от дивна річ, скільки треба часу, щоб прихилитися до людини? (Ю. Янов., II, 1954, 70).
Прихилятися (прихилитися) серцем (душею) - відчувати приязнь, симпатію до кого-небудь; любити. Олег все більше звикав і прихилявся серцем до Люди, а Люда сміялася, пустувала й хто зна, що було у неї на думці (Дмит., Розлука, 1957, 191); Не хотіла [татарочка] підсобляти в будь-якім підступі супроти Подолянки, до котрої татарочка, в неволі зів'явши, чомусь прихилилась душею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454).
7. до кого - чого . Ставати прихильником, послідовником кого-, чого-небудь. [Прісцілла:] І що ж, скажи, ти міг би прихилитись до віри нашої? (Л. Укр., II, 1951, 446); // Погоджуватися з ким-, чим-небудь, схвалювати якісь дії; приставати. Застерігаю, що я не прихиляюсь зовсім до д. Копача і тих неполітичних політиків.., проти яких виступає д. Ганкевич в своїй статті (Л. Укр., VIII, 1965, 234); З д . Мирним листувався в справі видання його творів. Він не дуже прихиляється до заміру Спілки видати його твори (Коцюб., III, 1956, 215); Певні, що Ви прихилитесь до нашого заміру і не кинете нас без своєї запомоги, та ще й других будете підбивати до сього (Мирний, V, 1955, 420); // Прислухатися до кого-, чого-небудь, зважати на когось, щось. Як же «Київська Старина» не прихилиться до моєї думки, то тоді вже пустити «Повію» всю окремим виданням (Мирний, V, 1955, 400); І не диво, що вона щиро прихилялася до Гордієвих слів. Адже він обрятував її від смерті, душу їй одживив своєю щирою розумною розвагою (Гр., II, 1963, 120); [Самрось:] Хотів її ударити, вона підставила твар : «Удар, каже, тільки прихились до мого благання!» Отже, не зміг ударити! (Кроп., II, 1958, 68).
8. тільки док., розм . Розташуватися, влаштуватися де-небудь (перев. у незручному місці). Сама ж не їла [Марія] й не пила. В куточку мовчки прихилилась Та дивувалася, дивилась, І слухала (Шевч., II, 1963, 358); Хоч би де прихилитись! Куди вона йде? .. Ох, як тяжко, - все тіло болить! .. (Гр., II, 1963, 275); - Кажуть, він у ту папку, замість паперів, оладки собі кладе, - веселіючи, розповідала мати. - Набігається з сажнем по полю, прихилиться де-небудь та й поснідає (Гончар, II, 1959, 133).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихиляюся | прихиляємося |
2 особа | прихиляєшся | прихиляєтеся |
3 особа | прихиляється | прихиляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихилятимуся | прихилятимемося |
2 особа | прихилятимешся | прихилятиметеся |
3 особа | прихилятиметься | прихилятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прихилявся | прихилялися |
Жіночий рід | прихилялася | |
Середній рід | прихилялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихиляймося | |
2 особа | прихиляйся | прихиляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прихиляючись | |
Минулий час | прихилявшись |