прихоплювати
ПРИХОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИХОПИТИ, хоплю, хопиш; мн . прихоплять; док., перех., розм. 1. Ідучи, брати, захоплювати кого-, що-небудь з собою. Єдиний Демид тримався по-геройському, чому Артем дуже радів : на привалі прихоплював Артемового казанка й приносив обід (Підс., Віч-на-віч, 1962, 174); - Сокиру прихопи, бо, може, ополонка замерзла,- крикнула Уляна з порога (Тют., Вир, 1964, 518); Хома Хаєцький хоча й похвалявся привселюдно, що вже добре шпрехає [розмовляє] по-мадярському, проте на цей раз, спускаючись в бункер, все-таки вирішив прихопити з собою і Ференца (Гончар, III, 1959, 243); // Брати кого-небудь на якусь роботу, службу. - Не сьогодні-завтра тебе на війну прихоплять, а ти замість того, щоб біля рідної матері жити, .. по чужих дворах тиняєшся (Тют., Вир, 1964, 271).
2. Діставати або купувати що-небудь. В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він її прихопив з-поміж розкопаних Хомою трофеїв, приховав, готуючи в дарунок доньці... (Гончар, III, 1959, 154); - Побував у нас один старий благочестивий батюшка. По старості він тільки думав про небо, а не про землю. То ваш тато і прихопив тоді церковної землі вісімдесят десятин, не побоявся ні бога, ні гріха (Стельмах, I, 1962, 357).
3. Скріплювати або сколювати що-небудь нашвидку. Вицвілий на сонці картуз хвацько збито на ліве око, матроські штани прихоплювали стальні скобки для велосипедної їзди (Кучер, Чорноморці, 1956, 246); Він міг зварити все на світі, і про нього говорили, що коли б земля луснула навпіл, то й в цьому випадку Сахно акуратно прихопив би зваркою в кількох місцях половинки, а потім, не поспішаючи, грунтовно зварив би щілину (Собко, Біле полум'я, 1952, 140).
4. перев. у сполуч. із сл . мороз. Трохи підморожувати, приморожувати. Терну ніхто не обкопує, ніхто його не плекає, він сам родить, терпкий і колючий, і пізно помічає людина його плоди, коли вже оголиться увесь сад, коли темно-сизі ягоди прихопить мороз (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 263); // безос. Коли вітер воду зжене і морозом тванюку зверху прихопить, здається, можна по ній пройти, а підеш - підеш з головою (Гончар, II, 1959, 397); - Ноги, коли по шпалах біг до Бородянки, прихопило, та й кашель напав такий, що, наче в стінку, бухав два тижні (Збан., Сеспель, 1961, 261).
5. рідко . Заставати кого-небудь десь, перев. несподівано (про певну частину доби, пору року, негоду і т. ін.). Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок (Стельмах, І, 1962, 76).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихоплюю | прихоплюємо |
2 особа | прихоплюєш | прихоплюєте |
3 особа | прихоплює | прихоплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихоплюватиму | прихоплюватимемо |
2 особа | прихоплюватимеш | прихоплюватимете |
3 особа | прихоплюватиме | прихоплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прихоплював | прихоплювали |
Жіночий рід | прихоплювала | |
Середній рід | прихоплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихоплюймо | |
2 особа | прихоплюй | прихоплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прихоплюючи | |
Минулий час | прихоплювавши |