причинність
ПРИЧИННІСТЬ, ності, ж . 1. Абстр. ім. до причинний1
2. філос . Необхідний зв'язок явищ матеріального світу, з яких одні (причини) зумовлюють інші (наслідки). В . І. Ленін на величезній кількості прикладів і фактів розкривав об'єктивний характер причинності в усіх галузях життя (Укр. іст. ж., 2, 1960, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | причинність | причинності |
Родовий | причинності, причинности | причинностей |
Давальний | причинності | причинностям |
Знахідний | причинність | причинності |
Орудний | причинністю | причинностями |
Місцевий | на/у причинності | на/у причинностях |
Кличний | причинносте | причинності |