пришитий
ПРИШИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пришити. Теліпались довгі кінці пояска, пришитого ззаду до шлафрока (Н.-Лев., II, 1956, 30); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені, пришитої зсередини, маленький складений учетверо папірець (Гончар, III, 1959, 38).
Мов (як, немов і т. ін .) пришитий хто - хтось не відходить від кого-, чого-небудь, Їй не страшно було, коло неї, мов пришитий, надежний [надійний] провожатий (Мирний, І, 1954, 219); Софія заходилася прибирати в кімнаті. Микола ходив за нею, як пришитий (Дім., Ідол, 1961, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пришитий | пришита | пришите | пришиті |
Родовий | пришитого | пришитої | пришитого | пришитих |
Давальний | пришитому | пришитій | пришитому | пришитим |
Знахідний | пришитий, пришитого | пришиту | пришите | пришиті, пришитих |
Орудний | пришитим | пришитою | пришитим | пришитими |
Місцевий | на/у пришитому, пришитім | на/у пришитій | на/у пришитому, пришитім | на/у пришитих |