пришляховий
ПРИШЛЯХОВИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля або поблизу, уздовж шляху, понад шляхом. - Чиє військо? - запитав [Пушкар] у пришляхової охорони, яка спинила його (Ле, Хмельницький, І, 1957, 93); У Бершаді ми побачили розчищені полезахисні та обкошені пришляхові смуги, добре оброблені й обсіяні краї полів (Хлібороб Укр., 3, 1968, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пришляховий | пришляхова | пришляхове | пришляхові |
Родовий | пришляхового | пришляхової | пришляхового | пришляхових |
Давальний | пришляховому | пришляховій | пришляховому | пришляховим |
Знахідний | пришляховий, пришляхового | пришляхову | пришляхове | пришляхові, пришляхових |
Орудний | пришляховим | пришляховою | пришляховим | пришляховими |
Місцевий | на/у пришляховому, пришляховім | на/у пришляховій | на/у пришляховому, пришляховім | на/у пришляхових |