пробріхуватися
ПРОБРІХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. 1. Говорити або робити що-небудь неправильно; припускатися помилки. Я не знаю, яке, власне, «незнаття фактів» (помилки? ) мені закида Кон [иський ]. Може, я справді в чому-небудь пробрехався (Драг., II, 1970, 523).
2. Те саме, що проговорюватися 1. [Марина:] Мале чортеня, а вже щось шупить, коли б він не пробрехався де-небудь, а то ще вийде лихо (К.-Карий, І, 1960, 433).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробріхуюся | пробріхуємося |
2 особа | пробріхуєшся | пробріхуєтеся |
3 особа | пробріхується | пробріхуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробріхуватимуся | пробріхуватимемося |
2 особа | пробріхуватимешся | пробріхуватиметеся |
3 особа | пробріхуватиметься | пробріхуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробріхувався | пробріхувалися |
Жіночий рід | пробріхувалася | |
Середній рід | пробріхувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробріхуймося | |
2 особа | пробріхуйся | пробріхуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пробріхуючись | |
Минулий час | пробріхувавшись |