пробуркуватися
ПРОБУРКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУРКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що пробуджуватися 1, 2. - Пробуркуйтесь, добродію! - знову йому Борох (Мирний, І, 1954, 293); - Прокинься, милеє дитятко! Пробуркайся і проходись, Се твій прийшов до тебе батько, То не сполохайсь, не жахнись (Котл. , І, 1952, 108); Кілька сплячих теж пробуркалися й потяглись до столу, випили мовчки (Загреб., Диво, 1968, 386); Пробуркалися ліси. Заскиглила каня над верховіттям смереки (Фр., VI, 1951, 13); Палає Скутара. Візантія пробуркалась. Витріщає очі, Переплива на помогу, Зубами скрегоче (Шевч., І, 1963, 200).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробуркуюся | пробуркуємося |
2 особа | пробуркуєшся | пробуркуєтеся |
3 особа | пробуркується | пробуркуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробуркуватимуся | пробуркуватимемося |
2 особа | пробуркуватимешся | пробуркуватиметеся |
3 особа | пробуркуватиметься | пробуркуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробуркувався | пробуркувалися |
Жіночий рід | пробуркувалася | |
Середній рід | пробуркувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробуркуймося | |
2 особа | пробуркуйся | пробуркуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пробуркуючись | |
Минулий час | пробуркувавшись |