пробурлакувати
ПРОБУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, док. 1. заст. Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час.
2. Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час. Вік пробурлакувати (Номис, 1864, №10686).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробурлакую | пробурлакуємо |
2 особа | пробурлакуєш | пробурлакуєте |
3 особа | пробурлакує | пробурлакують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробурлакував | пробурлакували |
Жіночий рід | пробурлакувала | |
Середній рід | пробурлакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробурлакуймо | |
2 особа | пробурлакуй | пробурлакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пробурлакувавши |