прогульний
ПРОГУЛЬНИЙ, а, е. Проведений без роботи, навчання і т. ін.; пропущений внаслідок прогулу.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прогульний | прогульна | прогульне | прогульні |
Родовий | прогульного | прогульної | прогульного | прогульних |
Давальний | прогульному | прогульній | прогульному | прогульним |
Знахідний | прогульний, прогульного | прогульну | прогульне | прогульні, прогульних |
Орудний | прогульним | прогульною | прогульним | прогульними |
Місцевий | на/у прогульному, прогульнім | на/у прогульній | на/у прогульному, прогульнім | на/у прогульних |