прогульниця
ПРОГУЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прогульник. - Де вона є, наша прогульниця! - крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича . - От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (Хижняк, Невгамовна, 1961, 253).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прогульниця | прогульниці |
Родовий | прогульниці | прогульниць |
Давальний | прогульниці | прогульницям |
Знахідний | прогульницю | прогульниць |
Орудний | прогульницею | прогульницями |
Місцевий | на/у прогульниці | на/у прогульницях |
Кличний | прогульнице | прогульниці |