прогулянковий
ПРОГУЛЯНКОВИЙ, а, е. Стос. до прогулянки (у 1 знач.). Не забула [дівчина] й уповільнити до прогулянкового темпу насправді нервову свою ходу (Ле, В снопі.., 1960, 204); // Який служить для прогулянки; признач. для прогулянки. На Україні відкрито багато пунктів прокату човнів. Крім того, прогулянкові човни видають на водно-спортивних базах підприємств, відомств. (Рад. Укр., 16.V 1971, 4); Вздовж берега [Дніпра] йде прогулянкова доріжка шириною в 3,5 метра (Веч. Київ, 2.XII 1967, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прогулянковий | прогулянкова | прогулянкове | прогулянкові |
Родовий | прогулянкового | прогулянкової | прогулянкового | прогулянкових |
Давальний | прогулянковому | прогулянковій | прогулянковому | прогулянковим |
Знахідний | прогулянковий, прогулянкового | прогулянкову | прогулянкове | прогулянкові, прогулянкових |
Орудний | прогулянковим | прогулянковою | прогулянковим | прогулянковими |
Місцевий | на/у прогулянковому, прогулянковім | на/у прогулянковій | на/у прогулянковому, прогулянковім | на/у прогулянкових |