продиво
ПРОДИВО, а, с . На продиво: а) викликаючи подив, здивування. Його живіт страшенно випнувсь, як здоровецький гарбуз, що часом на продиво вродить у городі між меншими (Н.-Лев., І, 1956, 137); б) те саме, що На диво (див. диво). - Вишию лишень я йому подушку, гарну на продиво (Н.-Лев., III, 1956, 226); На продиво була [дівчина] вродлива (Барв., Опов.., 1902, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | продиво | продива |
Родовий | продива | продив |
Давальний | продиву | продивам |
Знахідний | продиво | продива |
Орудний | продивом | продивами |
Місцевий | на/у продиві | на/у продивах |
Кличний | продиво | продива |