прозаїчно
ПРОЗАЇЧНО. Присл. до прозаїчний 2. Ти тверезо, аж прозаїчно доводила, що в наші часи мусить бути «поділ праці» у всьому (Л. Укр., III, 1952, 684); Присяглася [школярка] щиро Учитись на «відмінно»... Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло , - І ми малій ораторці плескали Від серця щирого... (Рильський, III, 1961, 107); Вся ця комедія закінчилась на березі Тисмениці. І досить прозаїчно (Кол., Терен.., 1959, 43).