прозоріти
ПРОЗОРІТИ, іє, недок., рідко. Те саме, що прозорішати. Сонце і геть-то піднялося; туман розходився по лісу, осідав на траву золотою росою. Повітря прозоріло (Мирний, III, 1954, 314); // рідко. Бути прозорим. В редакційних кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог. І шибки ще ніколи так не прозоріли (Жур., Нам тоді.., 1968, 47).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прозорію | прозоріємо |
2 особа | прозорієш | прозорієте |
3 особа | прозоріє | прозоріють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прозорітиму | прозорітимемо |
2 особа | прозорітимеш | прозорітимете |
3 особа | прозорітиме | прозорітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прозорів | прозоріли |
Жіночий рід | прозоріла | |
Середній рід | прозоріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прозоріймо | |
2 особа | прозорій | прозорійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прозоріючи | |
Минулий час | прозорівши |