прокашлювати
ПРОКАШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКАШЛЯТИ, яю, яєш, док. 1. неперех. Те саме, що прокашлюватися. Коли прокашляв [Тихін], трохи помовчав, а потім сказав : - З ним балачка звісно яка (Головко, II, 1957, 36); * Образно. Довго свистить [годинник], шипить, прокашлює, як старий дід, і дзвонить два рази (Тют., Вир, 1964, 477).
2. перех. Відкашлювати (мокротиння, воду і т. ін.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокашлюю | прокашлюємо |
2 особа | прокашлюєш | прокашлюєте |
3 особа | прокашлює | прокашлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокашлюватиму | прокашлюватимемо |
2 особа | прокашлюватимеш | прокашлюватимете |
3 особа | прокашлюватиме | прокашлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прокашлював | прокашлювали |
Жіночий рід | прокашлювала | |
Середній рід | прокашлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокашлюймо | |
2 особа | прокашлюй | прокашлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прокашлюючи | |
Минулий час | прокашлювавши |