прокошений
ПРОКОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокосити. То засвітиться він [прожектор], кинувши розкішний сніп світла вздовж прокошеної косарями прохідки, то трепетно замайорить і згасне (Ле, В снопі.., 1960, 44); Для полегшення вивезення зерна з поля при великій довжині гонів розвантаження проводять поблизу прокошеної розвантажувальної магістралі (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 303).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прокошений | прокошена | прокошене | прокошені |
Родовий | прокошеного | прокошеної | прокошеного | прокошених |
Давальний | прокошеному | прокошеній | прокошеному | прокошеним |
Знахідний | прокошений, прокошеного | прокошену | прокошене | прокошені, прокошених |
Орудний | прокошеним | прокошеною | прокошеним | прокошеними |
Місцевий | на/у прокошеному, прокошенім | на/у прокошеній | на/у прокошеному, прокошенім | на/у прокошених |